Книги в Давньому Римі

Вважають, що до винаходу друкарства видання літературних творів було вельми складним, бо їх доводилося переписувати від руки.

 Хоча й тоді книги були тільки рукописні (на папірусі та пергаменті), але були  розповсюджені. «Мої твори, – пише в одній своїй сатирі Марціан (I століття н. Е..), – У всякого за пазухою, у всякого в руках». А Горацій в сатирі 1-й висловлює невдоволення тим, що вірші його «занадто доступні» І можуть потрапити в руки людей, йому неприємних.

У Стародавньому Римі були і безкоштовні публічні бібліотеки, і книжкові крамниці. Відсутність друкарських верстатів не перешкоджаао навіть виходу подобі газет («di-Urna»), періодичних бюлетенів, які, за словами Тацита, читали і у військах і у віддалених провінціях. У будь-якого римського патриція була особиста бібліотека. Сенека висміяв своїх співвітчизників, бо деякі, за його твердженням, збирали книги лише для того, щоб хвалитися ними.

Книги в Стародавньому Римі були недорогі. За словами того ж Mapціала, перша книга його «епіграм» в палітурці коштувала від 6 до 10 сестерціїв (дрібних срібних монет), а 13-я книга продавалася по 4 сестерція, причому, зауважує автор, «навіть якщо б книго-торговець продавав її вдвічі дешевше, то все одно отримав би бариш ».

Чим же пояснюється дешевизна рукописних книг в Стародавньому Римі? Існуванням рабства. У кожного багатого римлянина були не тільки раби-кухарі, раби-конюхи, раб, але і раби-читці, раби-писарі, вони переписували книжки для своїх панів.

Друг Цицерона, Тит Помпоній Аттик, багатий, розумний і заповзятливий чоловік, перший поставив цю справу на широку основу і почав виготовляти манускрипти для продажу, кажучи сучасною мовою, масовим тиражем. У нього було багато рабів, спеціально навчених цьому ремеслу: один з них диктував відразу декільком десяткам інших, так що одночасно виготовлялося багато книг. Швидкість запису збільшувалася за допомогою системи умовних скорочень. Справа  виявилася такою прибутковою, що незабаром з’явилися наслідувачі, і видання книг зробилося професією. Грецькі книги видавалися як на мові авторів, так і в перекладі на латинську; окремі твори невеликого обсягу випускалися переписаними в тисячі примірників. Такі твори неминуче рясніли помилками і описками, над виправленням яких згодом трудилося безліч коментаторів, часом вступали між собою в запеклу полеміку.

До нашого часу дійшло дуже мало давньоримських манускриптів, бо середньовічні монахи, до яких вони потрапляли, використовували  пергамент, попередньо зскрібши з нього текст, для своїх богословских, теж рукописних книг. Через це безповоротно загинуло величезна кількість творів античних авторів. У наші дні первинний текст деяких з цих рукописів (так званих палімпсестів) вдалося частково відновити за допомогою новітніх методів дослідження.